ДИСЦИПЛИНЫ

Раздел работ:

Журналистика, редактирование, издательское дело


Тема: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРИ СУЧАСНОГО ГАЗЕТНОГО МОВЛЕННЯ
Тип: Курсовая (Отчет по практике)
Дата добавления: 2013-09-19 20:57:43
Автор:
Обьем: 35
Цена: 35 грн.

Содержание:

Вступ

1. Стан функціонування української мови в сучасній Україні

2. Мовна політика в змі в поліетнічному середовищі

2.1. Українська та російська мови в друкованих ЗМІ

2.2. Газета і мовна норма

2.3. Характеристика найбільш актуальних проблем газетного мовлення сьогодення

3. Аналіз лексичних та граматичних помилок у газетному мовленні на прикладі сучасних періодичних видань

Висновок

Використана література



Выводы:

До яких власне мовних результатів привели досягнення незалежної України, про котрі на нашій конференції красномовно і емоційно говорить багато доповідачів? Якою є реальна сучасна мовна ситуація, а не така, яку багато хто з нас хотів би бачити після дев'яти років незалежності?

Зрозуміло, що вичерпну відповідь на це питання дасть лише час. Поки що можемо лише підсумувати деякі факти та тенденції постперебудовного періоду. Згідно з попередніми міркуваннями, українська мова останнім часом зазнала настільки значних змін, що вже можемо говорити про її інший функціональний статус: вона різко демократизувалася, відновила свій лексичний та фразеологічний склад, інтернаціоналізувалася і динамізувалася. Замість нормативного стандарту, орієнтованого здебільшого на зразки класичної та "соцреалістичної" художньої прози або шаблонного газетного "канцеляриту", на передній план тепер висувається мова "гласних" засобів масової інформації, стихія живого мовлення, котра вже не контролюється цензурою інституту казенних редакторів.

Головна тенденція розвитку української мови сьогодні – це офіційно стимульована тенденція до мовного "відштовхування" від російської мови (яка підтримує загальну тенденцію дивергенції у слов'янських мовах), котре було наслідком політичного "розлучення" мовного. Але генетична та накопичена за роки радянської влади структурно-функціональна близькість східнослов'янських мов чинять опір такому розлученню. Запозичення – один із засобів, причому досить ефективних, диференціації тези, що раніше офіційно підтримувалася, про "братерську" східнослов'янську мовну єдність.

Причому, відроджуючи старі запозичення та насичуючи засоби масової інформації новими з метою "відштовхування" від російської літературної мови, прихильники такого відштовхування потрапляють у складну ситуацію: з одного боку, вони закликають зберегти слов'янську основу рідної мови, з іншого – вимагають диференціації, що так чи інакше веде до відчуження від цієї основи.

Саме тому питання про джерело таких "диференціюючих" запозичень для української мови не є питанням абияким. І тут треба наголосити, що проблема вибору непроста, тому що - коли орієнтуватися на збереження слов'янської основи, то вибирати доводиться між двома найближчими сусідами: росіянами та поляками. Але це, як відомо, є неоднозначним з точки зору національного та мовного суверенітету України, тому що він позначений відомими негативними історичними конотаціями.



Вернулся в раздел работ Скачать работу



Если Вам не подходят способы оплаты, указанные на сайте, Вы можете оплатить доступ к работам, перечислив деньги на карту Приватбанка. Для уточнения реквизитов обращайтесь к администратору

ЕСЛИ У ВАС ВОЗНИКЛИ ВОПРОСЫ ПО ПОВОДУ ДОБАВЛЕНИЯ ИЛИ СКАЧИВАНИЯ РАБОТ ОБРАЩАЙТЕСЬ К АДМИНИСТРАТОРУ САЙТА:

+380969431646, +380501022921 или helpstudentu@mail.ru

Логин:
Пароль:
  Напомнить пароль ?
 

Если вы не зарегистрированы, пожалуйста, зарегистрируйтесь