ДИСЦИПЛИНЫ

Раздел работ:

Лингвистика


Тема: Характеристика фразеологічних одиниць в українській та німецькій мовах
Тип: Курсовая (Отчет по практике)
Дата добавления: 2017-07-14 22:27:33
Автор:
Обьем: 28
Цена: 35 грн.

Содержание:

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИСЛІВ’ЇВ ТА ПРИКАЗОК ЯК ОДИНИЦЬ ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО СКЛАДУ МОВИ

1.1 Дослідження прислів’їв та приказок у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці

1.2 Структурні та семантичні особливості прислів’їв та приказокв німецькій мові

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ НІМЕЦЬКИХ ПРИСЛІВ’ЇВ ТА ПРИКАЗОК УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

2.1 Особливості перекладу прислів’їв та приказокз німецької на українську мову

2.2. Способи перекладу прислів’їв та приказокз німецької на українську мову

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



Выводы:

Отже, в першому розділі нашого дослідження було встановлено, що прислів'я та приказки – широко розповсюджений жанр усної народної творчості. За твердженням Г. Л. Перм'якова, прислів'я – це замкнене речення, що складається з одних постійних членів, а приказка – незамкнене речення, яке поповнюється з мовного контексту.

А. Д. Райхштейн, досліджуючи німецькі стійкі сполуки, говорить про те, що абстрактно-вказівні займенники у складі приказок, указуючи на той або інший одиничний предмет, виконують роль конкретизаторів, чітко виражають зміст приказки і у більшості випадків допомагають відрізнити приказку від близьких за структурою прислів'їв.

У вивченні прислів'їв як частини фольклору важливу роль зіграла робота П. М. Богатирьова і P. O. Якобсона "Фольклор як особлива форма творчості". У рамках нового фольклористичного підходу прислів'я стало вивчатися з погляду поетики і ритміки - як малий жанр фольклору і засіб створення експресивності.

Було встановлено, що огляд праць збирачів прислів'їв, а також сучасних дослідників пареміологічного фонду дозволяє умовно виділити чотири етапи у вивченні прислів'їв і приказок у вітчизняній філологічній традиції: синкретичний період, збирательний, настановний, соціокультурний. У вивченні німецьких прислів'їв у закордонному мовознавстві виділяють наступні основні напрямки: діахронічне і синхронічне вивчення окремих прислів'їв і їх функціонування в мові, лінгвокультурологічний аспект функціонування прислів'їв, типологічне зіставлення фондів прислів'їв декількох мов, психологічний аспект функціонування прислів'їв, використання пословичного фонду з дидактичною і методичною метою.

Аналіз визначень прислів'я дозволяє виділити чотири підходи до його визначення: фольклористичний; лінгвістичний; лінгвокультурологічний; когнітивний.

Лінгвістичний підхід до вивчення прислів'їв включає визначення місця цих одиниць у фразеологічному фонді мови і виявлення основних ознак прислів'я як фразеологічної одиниці. Вузькому розумінню обсягу фразеології протиставляється його широке розуміння, число прихильників якого безупинно росте. До особливостей прислів'їв, які дозволяють включати їх до фразеологічного фонду мови, можна віднести: стійкість, відтворюваність і ідіоматичність.

У рамках лінгвокультурологічного підходу прислів'я визначається як лінгвокультурний текст, який у концентрованому виді виражає відомості про культуру того або іншого народу, характеризує важливі моменти історії, традиції, вдачі і звичаї людей, що говорять певною мовою. На думку дослідників, прислів'я як лінгвокультурні тексти складаються з культурно-маркованих одиниць і викликають у свідомості носіїв мови певну сукупність відомостей.

Когнітивний підхід до прислів'їв дозволяє розглядати їх як представників абстрактних структур свідомості. На думку Г. Палмера, прислів'я являють собою різновид культурних постулатів, які по своєму когнітивному статусу аналогічні реченнєвим моделям (реченям-схемам), які структурують знання про світ. Когнітивний підхід до прислів'їв дозволяє розглядати їх, з одного боку, як специфічні способи мовної репрезентації осмислення (пізнання) світу й, з іншого боку, як одиниці вторинної номінації, що здійснюють образну когнітивну обробку певних знань у результаті своєрідного переломлення реальної дійсності у свідомості представників лінгвокультурної спільноти.

Другий розділ даної курсової роботи присвячено порівняльному аналізу німецьких та українських прислів'їв та приказок. Було встановлено, що німецькі прислів'я – це в основному оповідальні, а іноді і спонукальні речення. Питальні та окличні конструкції для них не характерні. Пануюча форма дієслова в прислів'ях – «позачасовий» презенс індикатив. Безліч прислів'їв побудовані як неозначено-особові речення із займенником man. Найтиповішою лексико-семантичною рисою прислів'їв є образність. Образність не є їх обов'язковим атрибутом, але все-таки властива більшості вживаних прислів'їв. Із цього погляду всі прислів'я можна розділити на три групи: повністю образні, частково образні, необразні.

Образний перенос значення в прислів'ях найчастіше має метафоричний характер. Типовим для всіх прислів'їв є узагальнюючий характер змісту, а також їм властиве емоційно-експресивне забарвлення. Це значить, що прислів'я ідіоматичні. Елементом їх змісту є посилання на авторитет загальноприйнятої думки, на яку опирається мовець, відтворюючи прислів'я в традиційній формі. Значну роль відіграє прагнення досягти різних стилістичних ефектів (переважно гумористичного або сатиричного характеру), яке веде до заміни окремих слів або частин прислів'я, розширенню її складу і іншим індивідуальним змінам.

Найчастіше значення українських і німецьких прислів'їв і приказок збігається. Однак переклад сталих словосполучень нерідко приводить до деяких труднощів при перекладі. З перекладацької точки зору З. Е. Роганова виділяє три групи прислів'їв і приказок: ті, що мають повний еквівалент в українській мові; ті, що мають в українській мові аналог, відповідний до німецького прислів'я за змістом, але не за формою; ті, що не мають відповідності в українській мові ні за змістом, ні за формою.

Для передачі прислів'їв і приказок першої групи слід використовувати метод добору еквівалентів. При перекладі другої групи прислів'їв і приказок, підбираючи аналог, важливо враховувати всі значеннєві і стилістичні особливості, а також наявність або відсутність національного колориту. При перекладі прислів'їв, які належать до третьої групи, коли немає можливості підібрати еквівалент або нейтральний варіант. Також при перекладі прислів'я або приказки з німецької на українську мову або навпаки прислів'я можуть заміняти один одне. 



Вернулся в раздел работ Скачать работу



Если Вам не подходят способы оплаты, указанные на сайте, Вы можете оплатить доступ к работам, перечислив деньги на карту Приватбанка. Для уточнения реквизитов обращайтесь к администратору

ЕСЛИ У ВАС ВОЗНИКЛИ ВОПРОСЫ ПО ПОВОДУ ДОБАВЛЕНИЯ ИЛИ СКАЧИВАНИЯ РАБОТ ОБРАЩАЙТЕСЬ К АДМИНИСТРАТОРУ САЙТА:

+380969431646, +380501022921 или helpstudentu@mail.ru

Логин:
Пароль:
  Напомнить пароль ?
 

Если вы не зарегистрированы, пожалуйста, зарегистрируйтесь