ДИСЦИПЛИНЫ

Раздел работ:

Педагогика, образование


Тема: АВТОРИТЕТ КЕРІВНИКА ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕКТИВ
Тип: Диплом (Магистерская)
Дата добавления: 2012-09-24 14:30:25
Автор:
Обьем: 120
Цена: 55 грн.

Содержание:

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ  ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ АВТОРИТЕТУ КЕРІВНИКА  

1.1. Психолого - педагогічні особливості формування авторитету керівника, педагогічного колективу

1.2.Сучасна  культура управління та ії вплив на авторитет керівника

1.3.  Умови завоювання та підтримки авторитету керівника сучасного навчально виховного закладу

РОЗДІЛ ІІ. ВИЗНАЧІТИ ТА ОБГРУНТУВАТИ ВПЛИВ АВТОРИТЕТА КЕРІВНИКА НА РОБОТУ ПЕДАГОГИЧНОГО КОЛЕКТИВУ.

2.1. Діагностика особових якостей керівників і оцінка ефективності їх діяльності

2.2.   Розробка методів формування авторитету керівника

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ  

ДОДАТКИ



Выводы:

 

  Для державних освітніх органів та закладів освіти все ще є характерними відсутність технологій менеджменту, навичок, фасилітативного керівництва, що призводить до помилок, яких можна було б уникнути за інших обставин. Саме тому важливо змінити характер стосунків (керівника з підлеглими, вчителя), вихователя з дітьми; авторитарну роль керівників та педагогів на роль фасилітатора як більш демократичну та ефективну в умовах демократичного державного устрою. Це вимагає від керівників органів освіти розуміння своєї нової ролі в контексті сучасних трансформацій, оволодіння навичками, залучення команди та представників місцевих громад до прийняття рішення як однією з форм децентралізації освітнього процесу, розвитку навичок, досягнення згоди в колективі. Фасилітатор (той, що допомагає, сприяє, полегшує), який спроможний використовувати «колективну мудрість», яка є більшою, ніж просто сума індивідуальних здібностей, робить акцент на партнерстві і співпраці. Сучасний лідер повинен зосереджуватися на процесі ставлення людей до своєї праці один до одного на отримання ними задоволення від власного внеску в загальний процес та кінцевий результат. Результат, процес та стосунки є трьома складовими успіху будь-якої організації [64].

            Розмірковуючи над видами авторитету та їх значенням керування педколективами, ми зробили висновок, що керівник повинен бути професіоналом, користуватися довірою людей, мати хороші перспективи, дотримуватись таких правил:

  • намагатися зрозуміти, що від тебе вимагається, «розкладати завдання по поличках» і лише інформувати про це колектив;
  • здійснювати формальний аналіз завдань, визначати основні напрями діяльності, приймати рішення щодо того, хто, як і коли виконуватиме кожне завдання;
  • сприймати помилки не як трагедію, вчитися на них, не повторювати та уникати їх;
  • плани роботи дитячого комплексу слід уточнювати кожного місяця і вивішувати на видному місці – це допомагає уникати непорозумінь, неузгодження в роботі;
  • потрібно користуватися різними джерелами інформації, гарною літературою;
  • варто групувати всі завдання за трьома категоріями: обов’язкові, потрібні й бажані;
  • періодично потрібно повертатися до списку невирішених проблем, можливо, через деякий час легше знайти вихід;
  • слід упорядковувати папери: реагувати, делегувати, підшивати чи викидати, але не накопичувати їх на столі;
  • не припиняти навчання, самонавчання, пошуку нових цікавих ідей, проектів [84];
  • Р.Емерсон писав: “Якщо хочеш, щоб тебе любили, навчайся почуттям міри” [6].

       То ж не варто вимагати від  людей більшого, ніж вони можуть, але не варто погоджуватися  й на менше; за будь-яких обставин слід прагнути бути чесним зі своїми колегами, це допомагає все зробити найкраще; античні філософи вважали, що ніхто не стане мудрим, не маючи терплячості. В роботі керівника терплячість має бути одною з визначальних рис; якнайчастіше посміхатися. Почуття гумору інколи допомагає вистояти, коли дуже важко. Налагодження процесу в оздоровчому центрі для дітей керівник має починати з себе, пізніше залучаючи команду, чітко інформуючи про свої очікування [37; 64].

           Авраам Лінкольн писав: «Бути чесним державним діячем означає розумно використовувати внесок окремих людей для загального блага». Дилема сучасного лідера – як залучити працівників до прийняття рішення, не втративши при цьому контроль над процесом та якістю результатів. Керівник повинен здійснити вибір найоптимальнішого з усіх існуючих рівнів залучення до прийняття рішень.

           Сучасному керівникові важливо вміти полегшувати процедуру досягнення згоди на всіх етапах діяльності дитячого комплексу. Згода в колективі означає забезпечення для людей можливості працювати разом над досягненням спільної мети. Сучасний лідер постійно заохочує до командної співпраці, встановлює стандарти роботи всієї організації. Якщо є бажання дізнатися про культуру організації, потрібно відвідати збори. Теорії надихання баченням сягають часів Аристотеля, який писав: „Хороший керівник повинен володіти етосом, пафосом і логосом. Етос – це властивість морального плану, джерело вміння переконувати інших. Пафос – це властивість забезпечувати почуттями, впливати на людей емоційно. Логос – це властивість забезпечувати значущими аргументами для дій, впливати на розум людей” [1]. Наприкінці Х/ІІІ на поч.. ХІХст. Ця теорія знайшла свої відображення в дослідженнях Анрі Файоля. У 80-ті роки минулого століття це питання розкривалося в теорії наукового менеджменту японських учених, а саме, концепції „організаційної культури”. В контексті сучасної роботи є дослідження американського філософа Мортімера Дж.Адлера, теорія очікування Врума, „біологічний підхід” А.Ерелі та Ж.Моно.

            Здебільшого прекрасні перспективи майбутнього так і залишаються мріями, якщо керівник не вміє залучати працівників до розробки способів дії. Вміння керівника будувати планування для використання можливостей та вирішення проблем створює почуття впевненості у досягненні мети та збільшує ймовірність її успішної реалізації [62].

            Можна з упевненістю сказати, що протягом дослідження цієї проблеми ми зрозуміли, що при фасилітативному підході формується команда людей, об’єднаних однією філософією та метою, - сприяти процесу змін, швидшому проникненню цінностей демократії в усі сфери нашого життя, розвитку демократичного, відкритого суспільства [9].

            Організація як соціальна система стає відкритішою. Суспільно-державна модель управління нею передбачає широке залучення до управлінських процесів педагогів, батьків, громадських організацій. Отже, перший напрямок оновлення управлінської діяльності – набуття знань і умінь соціальними системами. Школа існує в умовах ринкових відносин, і до педагогічного обігу ввійшли такі поняття, як освітні послуги, якість освіти, конкуренція між навчальними закладами. Керівник має володіти технологіями менеджменту та маркетингу в освіті, щоб не залишитися осторонь від реалій сучасного життя [42, 71].

              Становлення ринкових відносин у державі є певною мірою, новою детермінантою управлінської діяльності керівника загальноосвітнього закладу, тому компоненти цього напряму складаються з умінь, які здебільшого перебувають у процесі формування. Проектувальний компонент управління школою в умовах ринкових відносин передбачає вміння визначати конкретну мету різного рівня, спрямовувати управлінський процес на результат, аналізувати діяльність за чітко визначеними критеріями, вивчати попит на освітні послуги. Конструктивний компонент містить уміння створювати ринок якісних освітніх послуг, формувати культуру організації. Комунікативний компонент мотивує діяльність виконавців. Організаторський компонент представлений умінням делегувати повноваження в управлінні, що є важливою передумовою налагодження суб’єкт-об’єктивної взаємодії, а також уміння створювати умови для особистісного розвитку учасників педагогічного процесу.

           Важливим напрямом управління сучасним дитячим оздоровчим закладом є забезпечення розвитку педагогічної системи новітніми технологіями. Гностичний компонент містить поняття про педагогічну систему та закономірності її розвитку, інновації та інноваційну діяльність. Проектувальний компонент передбачає вміння керівника оновити межу діяльності дитячого комплексу, науково обґрунтувати інноваційну або експериментальну його діяльність. Конструктивний компонент полягає в умінні планувати роботу в режимі розвитку або експерименту [75]. Комунікативний компонент потребує вміння роз’яснити суть нововведень учасникам педагогічного процесу. Організаторський компонент виявляється в умінні забезпечити умови для опанування інноваціями.

              Сам керівник в практичній діяльності спрямовує зусилля на створення оригінальної освітньої практики свого закладу. Комплекс знань і умінь з теорії управління, опанування інноваціями в умовах ринкових відносин – це все, що сприяє оновленню освітньої практики. Унікальні технології спонукають керівника до саморозвитку, роблять його суб’єктом підвищеного власного професіоналізму [68]. Відповідно до цих об’єктивних вимог розроблено та апробовано нову технологію розвитку професіоналізму керівника – науково-методичний супровід. Науково-методичне розуміння полягає в тому, що це є професійна педагогічна взаємодія між суб’єктами освітньої діяльності, спрямована на розвиток особистості, освітніх процесів, структур або систем.

            Визначальними принципами науково-методичного супроводу є:

  • демократичність – можливість урахування різних підходів, точок зору, колегіальність у прийнятті певного рішення;
  • ситуація вибору – створення декількох варіантів програм, моделей діяльності, технологій, які забезпечують передумови для свідомого вибору;
  • самореалізація – розкриття особистісного потенціалу кожного учасника педагогічного процесу;
  • співтворчість – спільна діяльність суб’єктів, які прагнуть досягти нових кількісних і якісних результатів;
  • синергетичність – не лінійність, нестабільність як процесуальної характеристики та самоорганізації системи науково-методичного супроводу [72].

           У процесі спільної творчої діяльності керівник, педагогічний колектив опрацьовують інновації, виробляють необхідні рекомендації, здійснюють моніторинг. Керівник має розвинуте критичне мислення, прагне до оновлення своїх професійних знань, до обміну досвідом, тому взаємодія з педколективом має бути особистісно-орієнтованою, давати можливість вибору змісту та форм розвитку професіоналізму [83].

             Таким чином, авторитетний керівник повертається до дітей, педагогів, громадськості, батьків різними сторонами своєї багатогранної особистості: виступає в якості організатора, зацікавленого спостерігача, порадника, демократа, принципового, вимогливого керівника, товариша та друга. Завоювання і підтримка авторитету керівником -  складна, робота по удосконаленню свого духовного та фізичного стану. Керівник ефективно і активно діє на фоні авторитету всього педагогічного колективу [65]. Авторитетність педколективу посилюється, коли в нього є своє обличчя, коли він складається з однодумців по відношенню до цілей, змісту, форм і методів навчання та виховання, коли в ньому об’єднуються творчі, мислячі індивідуальності, по-своєму, оригінально вирішують методичні проблеми навчальних та виховних відносин. Педагогічний колектив авторитетний тоді, коли має авторитет керівник дитячого закладу, новатор серед досвідчених майстрів [86]. Високо оцінюючи проаналізовані підходи , ми змушені погодитися з тим, що це, швидше визначення проблеми „олюднення керівництва”. Відпрацювання конкретних засобів, за допомогою яких вона буде вирішуватися в управлінській діяльності, тільки починається.

           Авторитет керівника потребує певного спектру соціальних ролей, здійснює відповідно до соціальних і  особистісних норм і цінностей певні вчинки. Особистість підлеглого розглядається, по суті, як повноправний суб’єкт управління апріорі. Перед директором стоїть важливе завдання: організувати педколектив у єдину згуртовану команду, в якій кожен виявляє найвищу кваліфікацію і робить максимально можливий внесок у досягнення цілей школи. Таким чином, оптимізуються процеси адміністративного управління і групової самоорганізації. Керівник постійно працює з колективом задля досягнення глобальних цілей школи, турбується про створення умов, сприятливого мікроклімату, контролює проміжні і кінцеві результати. Керівник організовує колективну творчу працю педколективу, вимагає внутрішньої організованості, співробітництва, чіткої визначеності індивідуальних завдань [74].  Колектив має обговорити і визначити правила ”гри”, а прийнявши їх, чітко дотримуватися. Кожен член має бути готовий поступитися часткою особистих інтересів, якщо цього вимагає загальна мета. „Гру” ведуть організованою командою, спільно й узгоджено, а не організованою купкою індивідуальних виконавців. В цьому плані вдалим є порівняння такого педколективу з оркестром, у якому набагато важливішим є успіх всієї команди, злиття звучання окремих інструментів у єдину мелодію, ніж одна партія, яка, хоч і зіграна блискуче, та без підтримки, доповнення іншими інструментами мало чого варта.

            Особливу роль у створенні та діяльності команди, безумовно, грає її лідер. Він має забезпечити чітке, детальне розуміння змісту завдання, поставленого перед групою. Спільно, в діалозі з колегами, він розбиває центральне завдання на окремі блоки, етапи, виробляє логічну, системну діяльність щодо їх розв’язання. Працюючи, колектив знає, що не дивлячись на розподіл обов’язків, визначення ролей і функцій кожного, головним залишається досягнення загальної мети. Тому обов’язковими є взаємодопомога, взаємопідтримка, взаємодоповнення. Останні є важливішим за досягнення сутоіндивідуальних завдань. Саме такий підхід є визначальним у командному принципі організації роботи [51].

               Отже, авторитет – це особлива професійна позиція керівника, що визначає його вплив на працівників і що дає йому право ухвалювати рішення, виражати оцінку, давати поради, найбільш сприятливим періодом формування його основ  авторитету є процес професійної підготовки фахівця. В науковій літературі найбільш традиційною класифікацією стилів керівництва є авторитарний, ліберальний та демократичний.



Вернулся в раздел работ Скачать работу



Если Вам не подходят способы оплаты, указанные на сайте, Вы можете оплатить доступ к работам, перечислив деньги на карту Приватбанка. Для уточнения реквизитов обращайтесь к администратору

ЕСЛИ У ВАС ВОЗНИКЛИ ВОПРОСЫ ПО ПОВОДУ ДОБАВЛЕНИЯ ИЛИ СКАЧИВАНИЯ РАБОТ ОБРАЩАЙТЕСЬ К АДМИНИСТРАТОРУ САЙТА:

+380969431646, +380501022921 или helpstudentu@mail.ru

Логин:
Пароль:
  Напомнить пароль ?
 

Если вы не зарегистрированы, пожалуйста, зарегистрируйтесь