ДИСЦИПЛИНЫ

Раздел работ:

Українська мова


Тема: Визначення статусу прийменника
Тип: Реферат
Дата добавления: 2015-09-04 16:41:52
Автор:
Обьем: 13
Цена: 15 грн.

Содержание:

Зміст

  1. Історія наукового дослідження проблеми
  2. Підходи до визначення статусу прийменника в українському мовознавстві
  3. Сучасний погляд на сутність прийменника
  4. Список використаної літератури


Выводы:

Незважаючи на всю різноманітність поглядів щодо статусу прийменника, найаргументованішою видається концепція про прийменник як окремий тип слів-морфем, «який найтісніше пов’язаний із синтетичними релятивними морфемами й основне функціональне призначення якого полягає в переведенні субстантива із синтаксичної субстантивної позиції в позицію прислівника»[4;c. 330]. Не можна, однак, не зважати на твердження про те, що прийменники мають лексичне значення, але не самостійне, а залежне від інших слів. Ці значення виражаються у відношеннях і відтінках, які вносить прийменник у словосполучення або речення (обставинні, атрибутивні тощо). Семантичний критерій у тому плані, який є прийнятним для кваліфікації повнозначних слів, для прийменника має свої особливості, адже він позбавлений називної функції, а отже, й здатності номінувати предмети та явища дійсності. Прийменники виконують функцію релятивних елементів і вказують на відношення та зв’язки між предметами і явищами об’єктивного світу. Повнозначні ж слова, на відміну від прийменників, наділені здатністю виражати поняття. Морфема, зокрема й аналітична синтаксична (якою виступає прийменник), не може в лінійному ряді виразити поняття.Теоретичне положення про те, що і службові слова, і морфеми афіксального типу виконують номінативну функцію, але, на відміну від повнозначних слів, не самостійно, а разом з іншими одиницями, підтверджує семантико-синтаксичну природу аналітичних синтаксичних морфем і їхню особливу функцію в оформленні словосполучення або речення. Статус прийменника як аналітичної синтаксичної морфеми доводить і синтаксичний критерій, оскільки прийменник не може самостійно виконувати функцію члена речення, він бере участь в оформленні синтаксичних зв’язків, семантико-синтаксичних відношень. Морфологічний критерій, на наш погляд, найпоказовіше підкреслює морфемну будову прийменника. Адже на противагу частинам мови, які навіть у мінімальному вияві діляться на дві морфеми – кореневу і релятивну, прийменники – це одноморфемні утворення, ана- логічні до службових афіксів, а не до коренів, котрі виступають носіями лексичного значення. Морфемний характер цих синтаксичних одиниць засвідчує також редукція внутрішньої морфологічної будови прийменників у напрямі одноморфемності та нерозчленованості під час їхнього становлення. Логічний критерій, виступаючи в ролі допоміжного до семантичного, синтаксичного й морфологічного, допомагає окреслювати нечастиномовний статус прийменника. Саме цей критерій, спрямований на визначення співвідносності/неспіввідносності граматичного компонента з поняттям, має показати вияв граматичного, а не лексичного функціонування аналітичних синтаксичних морфем. Останні, на відміну від повнозначних слів, не можуть репрезентувати самостійних понять, оскільки їхнє значення чітко виявляється лише при вживанні з повнозначними одиницями. Саме тому прийменники як аналітичні синтаксичні морфеми не здатні виступати суб’єктом чи об’єктом судження, а це, як відомо, є однією з найістотніших ознак поняття. Прийменники відрізняються від частин мови і фонетичним аспектом, адже в мовленнєвому потоці вони часто втрачають акцентну самостійність і, приєднуючись до повнозначного наголошеного слова, утворюють разом із ним неподільне фонетичне слово (проклітик). Як підсумок зазначимо, що синтаксичні, семантичні, морфологічні, логічні та фонетичні ознаки становлять надійне підґрунтя для кваліфікації нечастиномовного статусу прийменників. Виконуючи функцію аналітичних синтаксичних морфем, прийменники обслуговують сферу синтаксичного слова і сферу синтаксичних одиниць – конструкцій, і речення також. Вони поєднують у собі власне семантичні функції, коли вказують на відношення між предметами та явищами позамовної дійсності (семантико-синтаксичний аспект), і службово-конструктивні функції, коли беруть участь у формуванні компонентів словосполучення чи речення і стають ідентифікаторами синтаксичних зв’язків у них (власне синтаксичний аспект)



Вернулся в раздел работ Скачать работу



Если Вам не подходят способы оплаты, указанные на сайте, Вы можете оплатить доступ к работам, перечислив деньги на карту Приватбанка. Для уточнения реквизитов обращайтесь к администратору

ЕСЛИ У ВАС ВОЗНИКЛИ ВОПРОСЫ ПО ПОВОДУ ДОБАВЛЕНИЯ ИЛИ СКАЧИВАНИЯ РАБОТ ОБРАЩАЙТЕСЬ К АДМИНИСТРАТОРУ САЙТА:

+380969431646, +380501022921 или helpstudentu@mail.ru

Логин:
Пароль:
  Напомнить пароль ?
 

Если вы не зарегистрированы, пожалуйста, зарегистрируйтесь